Интервент,
Гідравліка потрібна здебільшого на гірському велі або гравелі, який буде рухатися у режимі затяжних спусків. На таких велах гідравліка має великий сенс.
Наприклад, тобі треба спуститися з гори у Буковелі. Там затяжне гальмування, і без гідравліки реально тяжко.
Шосейний вел - надлегкий, призначений для роботи у режимі постійної (великої у рамках світу вело) швидкості.
Гідравлічні гальма - то додаткова вага, для шосейників, які не використовуються не на затяжних спусках, воно не зовсім то й потрібне. Звичайні колодові гальма ставляться з задачами екстреного гальмування, ну й мінус 700 грам - 1 кг в карму.
Але ж вони погані у затяжному гальмуванні.
Перевага гідравліки у тому, шо вона буде так же само гальмувати на ободі з вісімкою. Звичайні Колодки - ні, вони на гнутому ободі дадуть биття, а для гірського вела зловити вісімку - звична справа.
Сучасні моделі шосіків комплектуються різними типами гальм, і кожен вибирає, що йому потрібно.
Комусь критична вага вела, для когось він для даунхілу, комусь треба дискові гальма, але без гідравліки, на звичайних тросіках
Й тут кожен обирає сам.
Більше того, є така тема - фікси. Це вели з фіксованою передачею. Вони можете бути як з тріщоткою, так і такими, у яких педалі постійно крутяться.
Конструктивних різновидів вело техніки - як гівна. Щось гірше, щось краще.
Я зупинився на цьому - два вела для різних задач.
Перша доба - політ нормальний, 50 км пробігу за день.
Ні, сумку глово за плечима не вожу