Veteran - Персональник

[VETERAN 1,318]

Трошки нижче масові поховання.

Це - починаючи з 2014 року.

Це свіжі поховання вже тепер.

А це давні - Герої попередніх протистоянь.

Ось таке... Думаю це буде цікаво побачити.

[Солекс Делортович 825]

я как раз жил там возле кладбища, заходил на экскурсию, и каждый день вокруг гулял с собакой

 

[VETERAN 1,318]

Привіт з Берліна!

Вчора цілий день добирався. Спочатку той Інтерсіті спізнився на чотири години, а потім ще і їхав, як фіра з дохлими кіньми. Німці більше пів години перевіряли паспорти. Так що замість п'ятої, доїхав аж по десятій вечора.

Зі мною в купе їхала жінка з Маріуполя з двома дітьми. Хлопчик біля 4 рочки і дівчинка років на 7 . Вони цілком виснажені. Та то і зрозуміло - більше 10 годин дітворі відсидіти у заперті. Трохи розважив малих - влаштував їм кінозал. Аж поки цілком не сіли акумулятори планшета і повербанку. Їх тато прикордонник з Маріуполя - поранений і зараз вже другий місяць у полоні. Наш главарь навіть нагородив медаллю. Так прив'язалися до мене, що не хотіли йти по приїзді на вокзалі. Приємні дітиська, але явно видно брак вітамінів і недокормлені. Малий трошки старший за мого внука, а легший в півтора рази. Дуже шкода такі сім'ї. Жінка втікала з дітьми на жигулику чоловіка через заміновані поля до Запоріжжя і добила їх " ласточку". Далі їх вивезли волонтери. Поселилися в Кракові, отримали песель - таке, як наш ідентифікаційний номер. А в Берлін їхали, бо так казав чоловік - шукати його рідню.

[VETERAN 1,318]

Сьогодні удостоїли своєю увагою Потсдам. Саме місто так собі, а стара архітектура просто потрясна. Приїду - вивалю мільйон фоток.

[VETERAN 1,318]

Тут цікава штука є. Купуєш квиток за 9 євро і можеш кататися по всій Німеччині на міському і локальному - всякі електрички і т.п. - транспорті. І це до кінця літа. Але сам пишеш своє ім'я та прізвище. Квиток іменний - щоб не передавав нікому.

[Лукаш1 477]

в Киеве за 9 евро тоже можно весь город объехать по 3 раза еще и на пригород хватит)

[VETERAN 1,318]

@Лукаш1,кожен день кілька місяців?

Я за сьогодні вже навіть не знаю скількома видами транспорту скористався. Та і одноразовий квиток тут не 10 гривень коштує.

А ще тут на зупинках висять розклади руху, які дотримуються до хвилини. Я дивлюся - якщо автобуса треба чекати 15 хвилин, а поряд метро і поїзд приїде швидше - їду на метро.

Ходили в музей, де виставка - продаж унікальних авто. Ви би бачили ті всякі різні Бугатті.Мазоратті, чи інші Порше з каділаками. Є старовинні - навіть електровантажівка для розвезення хліба початку минулого століття. У неї під капотом купа потужних перемикачів.

Фото наробив - аж з фотоапарата торчать, бо не поміщаються.

По дорозі побачив ціни на заправці - вже суттєво нижчі. Коли дочка їздила, було 2,20 євро за літр, тепер вже 1,94 євро за 95-ий і 2,08 за супер. Спиртовий дешевший - 1,87.

[Лукаш1 477]

я думал один день действует

[Автонаездник 800]

я думал один день действует

9 євро на місяць

[VETERAN 1,318]

Гуляли по парку Шарлоттенбург - шикарний палац з дуже гарними клумбами і купа всякої живності довкола. Бачили лебедів з малими, качок з каченятами, бобрів, єнотів і їжаки вийшли вечером на полювання. Все класно, тільки замучуюся від таких тривалих походів.

А бензин за день подешевшав і вже 1.85, а газ по 97 євроцентів.

[sun 21]

А фотки будут?

[VETERAN 1,318]

А фотки будут?

Обіцяв же...

 

 

Сьогодні удостоїли своєю увагою Потсдам. Саме місто так собі, а стара архітектура просто потрясна. Приїду - вивалю мільйон фоток.

Але все за порядком. О шостій ранку доця заїхала за мною і погнали до кордону. Великі пункти на кордоні були з великими чергами - тому обрали трохи далі, але з меншою чергою.

Гладко не минуло - я віз приятелю дві пляшки львівської горілки і митники вирішили перевірити, чи не маю більше. Направили на рентген. Тривала процедура біля пів години - якраз всі туалет відвідали. Крім нас була ще машина з причепом - разом нам то МРТ робили. В 9-30 вже слимачилися по периферії Польщі.

Біля 11-ї я вийшов на головному вокзалі Ряшева, а дочка поїхала собі "на закупи".

Вокзал якийсь скучний, хоча і "головний".

Поїзди в Польщі дуже запізнюються. Напевно колія перевантажена поставками в і з України. Якщо волочаться цистерни, найшвидший поїзд їх не перескочить.

 

Це мій поїзд. Звиняйте за якість - табло мерехтить.

Далі пішла череда станцій.

Так аж до станції Бжеґ - там маю родину. Вітання, зустрічі, випивка на дачі, відвідання могил тих, кого знав, але вже не побачу...

 

 

Заїхав приятель і ми пігнали на його Мондео на південь. Всякі курорти...

Почали з Ополє. Купив там білети до Берліну. Ото ринкова площа.

Потім ще всяке, вам не цікаве і вже Пруднік. Це зменшена копія замку - для сліпих.

А це те, що насправді залишилося.

А це вже на курорті - тут лікують легені морським туманом. Під землею є родовище солоної води з йодом і ту воду подають на самий вершок вежі і звідти розпиляється. А внизу сидять пацієнти і 40 хвилин тим дихають.

В середині є піраміда з якихось гілочок - вода по них капає і до низу вже долітає туман.

Поїхали далі. Сторожева вежа на кордоні з Чехами.

Не бачите? Це на вершечку гори. Ну добре - наближу.

Піднятися туди можна зі сторони Чехії, а я в Польщі.

Їдемо рибалити.

Від гірської річки відділено потічок, який подає воду до зарибленого ставу.

Спочатку треба додати повітря...

Ось вона - риба.

Але не клює зовсім. Дали спінінг з кукурудзою для наживки - мені це відразу здалося підозрілим.

Купили 4 рибки - потягнули на 2 кіло. Заплатили 44 злотих (курс до гривні 7,5).

Ось такий ставок. Там є ресторанчик, де рибку можуть приготувати - можна наїстися і чогось напитися, але то трохи коштує...

Далі була вечеря у приятеля з усім, як положено і трошки поспав.

Далі - Берлін. Але то пізніше. 

[VETERAN 1,318]

Отже продовжую. Наступного дня мене відвезли до Кондєжина-Козлє, де я сів на місцевий поїзд і доїхав до Ополє.

Там стоїть такий раритет.

І тут почалося не дуже приємне. Перед посадкою в поїзд до Берліну, оголосили про запізнення на 100 хвилин. Досить швидко вже стало 120, а далі 175, 210... Лавки тверді - замуляв вкінець те, чим сидів. Згадав, що планшет поклав у м'який чохол - підклав його собі - стало значно краще. Зустрів і провів купу поїздів і всі запізнювалися не менше, ніж на пів години. Але врешті поїзд таки прибув із затримкою на 4 години. У цей час я вже мав бути поблизу своєї цілі.

В купе - 8 місць для сидіння вже сиділа замучена молода жінка з двома дітьми. Як розговорилися - розповіла, що вона з Маріуполя. її чоловік був там прикордонником, а вона у якійсь армійській безпеці - думаю, що десь на вертушці пропуски перевіряла. Коли там все завершилося її пораненого чоловіка забрали в полон, а вона на його жигулику (каже, що чоловік дуже любив ту машинку і звертався до неї "ласточка". Може хтось із наших Маріупольських) прорвалася через заміновані поля до Запоріжжя - їхала і молилася. Ласточка поїздки не витримала - відірвалася коробка і вирвані двері. Далі вивезли волонтери. Досить довго добиралася до Львова, де її з дітьми поселили на двох матрацах у автовокзалі. Зі сльозами на очах згадувала, як розговорилася в центрі з якоюсь жінкою, а коли повернулася на матраци - підійшли волонтери і вручили передачку від тої жінки - домашню їжу, солодощі та іграшки для дітей і трохи одягу. Діти постійно капризували і докучали їй. Вирішив трохи зайняти їх - погралися з малим - він трошки старший за мого внука, але суттєво дрібніший - всього 14 кг, а мій вже наїв 20. Дівчинка років 6-7 спочатку сторонилася, а пізніше долучилася до забав. Вже дуже скоро зайняли обидва моїх коліна. Жіночка була щиро вражена - каже, що ще не бачила такого спокою аж пів години. Потім я їм включив мультики на своєму планшеті - вийшов такий собі міні кінозал.  Вона продовжила свою розповідь, як перебралася у Краків і отримала польський песель - ідентифікаційний номер, що дозволили їй знайти роботу, але позбавило пільг біженки. Назбирала трохи грошей на білет і знайшла родину чоловіка у Берліні - чоловік просив так зробити. Якраз їхала до них на два дні. Дорога минула швидко і діти вже не хотіли відходити від мене - постійно обнімали, аж довелося пояснити, що краще не цілувати чужих людей, бо можна захворіти якоюсь хворобою. В Берліні - вже на сусідньому пероні - малий старався похвалитися своїми вміннями і кричав "до відзеня" польською. А мене вже зачекався мій син.

В Берліні пасажир, який має абонемент, може провезти безкоштовно ще одного пасажира. Так і доїхали з кількома пересадками.

А що ж було з поїздом, що він затримався аж на 6,5 годин - проблеми з гальмами. Дві години в Кракові ремонтували, а потім кинули цю роботу і почали розтягувати поїзд по частинах і поміняли деякі вагони. Це зайняло ще дві години.

Тепер про ціни - за квиток до Ополє заплатив майже 12 злотих, а за квиток до Берліну - ще 30 євро.

Далі вже буде мало буков і більше фото.

[VETERAN 1,318]

Берлін.

Зустрів мене син. Переночували і почали програму. Спочатку придбали абонемент за 9 євро - весь транспорт, крім швидких поїздів, по всій Німеччині. Це місячний. Ми так моталися довкола, що виконали місячну програму за день. 

Вирішили відвідати Потсдам.

 

Це мерія - якраз молодята зайшли у ліве крило.


Гуляєм далі.

Всякі архітєктурниє ізлішества.

 

Далі вже парк.

Це Ісус Христос


Це щось типу нашого Тунелю Кохання біля Рівного

Лізу догори.

Наступний палац

Зверніть увагу на руїни вдалині

Ось вони - з того ж місця. Я тащусь від свого фотіка.

Якийсь млин при дорозі

План парку для сліпих.

І для зрячих.

Погляд довкола.

Фрідріх Вільгельм IV

Щось подібне на обсерваторію.

Бачите щось через віконце в середині?

А я ось роздивився.

Це план всього разом - дуже відомий і величезний парк

Ще палацик


Верхушка



Дощик збирається

ПА - ПА. Далі ще буде...   Підемо ось сюди  https://remise.de/berlin

[VETERAN 1,318]

Так от - повів мене син на виставку - продаж всяких цікавих машин.

Вже на вході приїхав ось цей екземплярчик -

Навіяв мені трохи спогадів. Справа в тому, що на подібній машинці я їздив між Бостоном і Нью Йорком. Вона належала тепер вже покійній кузенці. Дуже незручно залазити в середину, а поки намацаєш ногами педалі, ззаду волає поліцейська машина - вже перевищення швидкості і 200 баксів штрафу на благо U.S.A. 

Подивіться на ці гальма

Ну і вид ззаду

Здалося, що побачив Запорожець. 

Далі в спойлері.

 

Також здалися знайомими.


Це - саме то, щоб провести решту життя у подорожах. Ще би більше грошей.

Але мріяти можу хіба про сусіда.

Трошки ретро.

 

 

Тут ходити - не переходити


Мене зацікавив цей електромобіль - хлібовозка початку минулого століття. Продається - ніхто не хоче собі придбати?

Ось що під капотом

Ну і дуже складна схема.

 

Ще не кінець, а я вже замахався. На вулиці спека, а цей ангар - справжня теплиця під склом. Ну дуже гаряче.

 

Мотор нікому не потрібен? Тут багато різних запчастин.





Це не модельки.

 

Час на свіже повітря і додому.

[VETERAN 1,318]

А тепер трошки - як провів минулий понеділок.

Позаяк вже не неділя - можна допомогти сину в шумних роботах. Спочатку пішли в місцевий господарчий магазин і прикупили різних дрібниць. Цього вистачило, щоб повісити світильник на кухні і зібрати ще один для вітальні. Повісити його не зміг - не вдалося проколупати діри в стелі - дуже міцний бетон, а кишенькового перфоратора я з собою не мав.  Я ж не мав намірів щось робити і навіть в Берлін потрапив цілком несподівано. Але зміг нормально змонтувати фасад для посудомийки - німецькі "профі" так причепили, що все розпадалося.Після праведних трудів пішли в ресторан - ну як оминути фото хавки?

Мені захотілося попробувати яєшню з авокадо. Ну таке собі - нічого вишуканого, але на смак непогано.

Сонечко пече і поки насолоджувалися місцевим пивом, слухали концерти з пропливаючих корабликів.

Проходили повз заправку - такі ціни

Під вечір ціни трошки зменшилися. Газ пропан був по 97 євроцентів.

В тіньочку відпочивають місцеві бюргери...

Наступного дня зранку на поїзд додому і нікуди їхати вже не хотілося - пройшлися околицями. Ось сюди

https://www.google.com.ua/maps/place/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BA+%D0%A8%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%BE%D1%82%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3/@52.5244024,13.2862435,15.04z/data=!4m5!3m4!1s0x47a85125754291f3:0x8bb8ae492a79fe1a!8m2!3d52.5209319!4d13.2956165

Із-за великої кількості росіян тут, місцеві називають цей район Шарлоттенград.

Як завжди - планчик

А це замок Шарлотти

Пам'ятник Бісмарку

Ще пам'ятник - там підписано кому

Архітєктурноє ізлішество. 

З такою верхушкою

Замок з іншого боку

Наверху напевно сама Шарлотта

Далі вже гуляли і оглядали природу. Ось такі там клумбочки

Всяка живність. Там просто поряд качка водила менюніх каченят і всіляко ховала їх від очей. Лисички-сестрички блукають, як наші бездомні пси. Бобри льопаються у водичці - навколишні дерева захищають металевою сіткою, щоб не гризли.

Старі лебеді проплили, а малі застрягли у зарослях і буксують.

Ще повно їжаків бігають, але вже темніє і фотік їх не ловить.

Прощальний погляд

У вівторок зранку син провів мене до поїзда. Чомусь поїзд іде з головного вокзалу, а квитки продають з іншого - периферійного. Думав, що тільки мені - ні всі там заскакували, бо стоянка на прохідних станціях досить коротка. Я сидів у купе сам, але якийсь службовець щось мені прокричав - я зрозумів тільки "маск" і слухняно натягнув свій намордник встановленого типу FFP-3. Пізніше до мене прийшли ще дві біженки з Києва.

Як тільки доїхали до кордону - всі, як по команді стягнули ту гидоту з обличчя. Поза Німеччиною вірусу нема. 

У Вроцлаві ще підсіла біженка із Запоріжжя з дочкою і полячка. Так і їхали повним комплектом до Кракова - там вийшла полячка. Мої сусідки дуже переживали, бо поїзд, як звичайно затримувався вже на півтори години і вони запізнювалися на поїзд з Перемишля до Києва. Мене то не хвилювало - я не доїхав до Перемишля, а вийшов у Ряшеві - мене чекала дочка на Міні.

Заправили повний бак 98-го по близько 8 злотих/літр   = 60грн./літр. Їх бензин кращий. 

Вперед - Батьківщина чекає на нас. На кордоні багатокілометрова черга з ТІРів і авто до безмитного ввезення. Протиснулися між ними - для нас черги не було.

УРА! Ми вдома близько 02-00 ночі. НА блок-постах не зупиняли.

[VETERAN 1,318]

Колись намірився зробити приямок у гаражі - щоб причіп торчком опускати. Трошки захопився  - приямок розрісся до підвалу. Витягнув і вивіз жигуликом біля чотирьох кубів землі. І здається мені, що це вже важкувато і для жигулика, і для мене. Виходить складна логістика - спочатку викидаю землю наверх, потім засипаю у мішки, далі вантажу і везу. Ну найлегше - витягаю і переношу, щоб висипати в яр.

Вже досяг метра глибини. Ще потрібно метр з лишком - буде ще важче, бо пішов якийсь грунт, у який лопата не лізе.

[VETERAN 1,318]

Бачу, що епопея з підвалом в гаражі має подальший розвиток. Прийшлося поставити на зад пружини від Бронко, бо не вистачає вантажопідйомності у жигулика. 

Завантажив на зад звичайні 12 мішків землі - машина майже не присіла. Потім поїхав за порожнистими бетонними блоками - 20 штук вагою 400кг + я - стокілограмовий хлопчик - проходили по ямах, як порожняком на старих пружинах. Але без вантажу - чисто трамвай - дуже вже твердо йде.

[golden88 662]

Лонжероны сзади тоже от Бронко?)

По книге вроди как 50 или 70кг можно максимум в багажник ложить)))

[VETERAN 1,318]

@golden88, в багажнику було тільки 100 кіло. Найбільше було на задньому сидінні.

А під задом машини у мене зварена рама з товстостінних прямокутних труб - така Н-подібна. До неї кріпляться всі тяги і опираються пружини. Колись возив по 700 кілограм, а тепер вже побоююсь - тріщить спереду і біля середніх стійок кузова - там вже все прогнило. Моя машинка, як і я вже не підлягаємо капітальному відновленню - вже просто вичерпую залишки ресурсу.

[VETERAN 1,318]

Прийшов штраф за поїздку в Польщу - написали, що їхав з кордону 78км/год., при дозволеній там 50. Дуже втішився, що в'їхав і вже було майже пів другої ночі, але камера не спить.

Крупним шрифтом написали, що 680 грн. В квитанції було 340 дрібненько. А взяли 170 грн - постанова ще не набула чинності, бо пошта ще не повідомила, що я отримав листа. 

[golden88 662]

Не дорого...

[VETERAN 1,318]

 

 

Трошки захопився

Все ще не зміг зупинитися - вже майже два метри.

Води нема. Нафти також. Але чомусь земля спочатку смерділа соляркою, а зараз явно чути якийсь нітророзчинник.

[VETERAN 1,318]

Завтра їхати в Польщу, а тут Міні видала сюрприз - засвітилась несправність гальмівних колодок. Пальцем наміряв, що задні - купив їх за тищу з гаком, а насправді спрацював датчик передніх - добре, що були. Тепер гальма ОК - можна подорожувати. Всі колодки стоять новенькі. 

[VETERAN 1,318]

Пізно ввечері машину, після Польщі, поставили на стоянці перед будинком, а зранку дочка звонить і каже, що хтось намагався зняти номер. Поламана рамка. Я купив нову з нержавійки і приїхав, щоб прикрутити. Номер вийнявся легким рухом пальців, але ще помітив, що бампер легко хитати. Він був чомусь обірваний і тримався тільки на двох болтиках, прикритих кришкою багажника.

Прийшлося їхати в гараж, лягати під авто і прикручувати та вставляти всюди пластикові пістони. Погано, коли в гаражі розкопки і приходиться повзати під тим Міні. Сяко-тако закріпив, але ще бракує якогось пластикового кронштейника.